Для замовлення таксі: 242-7-242 

093-433-42-42
097-605-42-42
066-622-42-42

379 callback* з мобільних безкоштовно

*Для всіх GSM операторів встановлено систему callback телефон служби підтримки (044)499-98-98 по буднях з 10:00-17:00

 Запрошуємо до співпраці водіїв із власним авто

 

 

На Львівщині – пік активності кліщів. Уже зареєстровано понад 20 офіційних випадків присмоктування цих тварин. А от поширені вони всюди: у кожному парку і сквері Львова.

21 червня 2012 - admin

 

Пік активності кліщів

За її словами, щорічно реєструються факти присмоктування кліщів. Буває понад тисячу офіційних звернень за рік по Львівській області. По Львову – понад 400-500 звернень. Цього року їх уже зареєстровано понад 20. «Це не так багато, тим не менше, вони є у лісових масивах і, що насторожує, поширилися в парках і скверах Львова. Є два піки масової активності кліщів. Перший пік активності цього року вже розпочався з кінця квітня – середини травня. Другий пік активності буває наприкінці вересня – у жовтні, коли йде потепління», – каже О. Вевенко.

У чому криється небезпека

Як пояснює ентомолог, існують так звані кліщі іксодові, їх ще називають тайгові. Вони є переносниками таких небезпечних хвороб, як кліщовий вірусний енцефаліт або кліщовий системний бореліоз (хвороба Лайма). Кліщовий вірусний енцефаліт може уражати центральну нервову систему, а при хворобі Лайма уражаються ще й окремі органи. Обидві хвороби приводять до інвалідності і навіть бувають летальні випадки.

Що стосується Львівської області: вона ще не вважається ендемічною з кліщового вірусного енцефаліту. Але в попередні роки (1998-1999) було зареєстровано 3 випадки цього захворювання. Місцями зараження був Яворівський район, Жидачівський і Шевченківський район м. Львова – Брюховичі. Усюди – лісові масиви.

На сьогодні, за словами О. Вевенко, для вивчення стану цих природно-вогнищевих хвороб і вивчення епідеміологічного стану в цілому по області діє спеціальна програма з 2006 р, відповідно до наказу МОЗ. «Вона поновлена і до неї залучені фахівці лікувально-профілактичної мережі, СЕС, фахівці відділу медичної паразитології й ентомологи, науковці Львівського науково-дослідного інституту, лабораторії вірусних інфекцій, де проводяться дослідження. Туди доставляються кліщі з усіх районів області. Доставляють і сироватки крові, якщо треба провести діагностику хвороби». – каже о. Вевенко.

Вакцинація як спосіб уберегтися зараз кліщів

Стосовно профілактичних заходів, то, як пояснила О. Вевенко, здійснюються профілактичні заходи в таких напрямках, як специфічна профілактика і неспецифічна. Специфічна – це вакцинація проти кліщового вірусного енцефаліту. Але все населення Львівщини не вакцинується, тому що область ще немає статусу ендемічної. «Над цим працюють науковці, практики і слово за МОЗ. Але якщо виїжджають організовані колективи в ендемічні місцевості, наприклад в АР Крим, де реєструються випадки захворюваності, або сусідню Волинську область, де щорічно реєструються випадки захворюваності на кліщовий вірусний енцефаліт від 1 до 4, а протягом 10 років – понад 40 випадків, то їм радять вакцинуватися. Потрібно, щоб вони організовано звернулися до своїх поліклінік – лікарів-інфекціоністів, які їм порадять, яким чином зробити профілактичне щеплення. Вакцини, каже О. Вевенко, є доступні в поліклініках. Але про щеплення потрібно подбати ще з осені – до початку епідсезону.

Знищення щурів – як спосіб боротьби з кліщами

Ще є неспецифічна профілактика кліщового вірусного енцефаліту. Вона спрямована на зниження чисельності переносника хвороби – кліщів. Тут організовані комплексні плани заходів, в яких передбачено проведення санітарного вирубування старих ушкоджених дерев. До цього задіяні фахівці із лісгоспів, також сюди входить розчищення території від чагарнику, сухостою, очищення території оздоровчих закладів, зон відпочинку, які розташовані в лісовій смузі, зоні парку. «У березні були проведені перші перевірки, а потім повторні з приводу виконання комплексу заходів», – каже О. Вевенко.

Також сюди входять дератизаційні заходи, спрямовані на зниження чисельності гризунів, які є живителями кліщів-переносників. Періодично протягом літа обов’язкове скошування трав’янистої рослинності і її компостування, що є дуже важливим, щоб загинули кліщі.

«Щороку робляться заходи неспецифічної профілактики, але, на жаль, можливо, у попередні роки були послаблені дератизаційні заходи, тому що раніше були державні підприємства, які їх змушені були оплачувати. Зараз приватні підприємства цим нехтують. Хоча в останні роки проводилася суцільна дератизація у Львові. Та чим у складніші умови потрапляють кліщі, тим вони витриваліші. Вони дуже пристосувалися за часів своєї еволюції, не бояться ні морозів, ні снігу. Трохи менше нападають, коли сильна спека чи сильний дощ. Але клімат парникового ефекту для них дуже добрий. І з весни до пізньої осені вони завжди присутні», – каже Вевенко.

Захисти себе сам

Не менш важливими є індивідуальні заходи захисту, коли люди вирушають на відкриту природу, обов’язково слід захищати себе одягом. «Кліщ приблизно 30-40 хвилин обирає місце присмоктування. Він любить тонку і ніжну шкіру: за вухом, у волосяній частині, під пахвами, під молочними залозами, у паху. Рекомендуємо робити взаємоогляди, чи не присмоктався бува кліщ. Кліщів можна занести і з букетами квітів, з ягодами, у кошику з грибами. Якщо на природу беруть домашніх тварин, їх теж після прогулянки слід ретельно оглянути. Слід оглядати маленьких дітей, накривати візочки. Бувають випадки присмоктування до дітей 1,5-2 рочків. Кліщі полюбляють повзати на метр від землі. Люблять падати з кущів», – розповіла Ольга Вевенко.

Кліща треба викрутити за годинниковою стрілкою. Але не викидати, а спалити у металевій банці. Тому що самиця може відкласти до двох тисяч яєць. Також можна застосовувати різні засоби для відлякування кліщів: креми, ароматичні олії, бальзам зірочка тощо.

Коментарі (0)

Коментарі відсутні. Ваш буде першим!

← Назад